Медична дезінформація: як запобігти інформаційній епідемії?

• Автор:
• ім'я автора

  Quantumrun Foresight
• Листопад 10, 2022

Короткий огляд

Недавній сплеск дезінформації про здоров’я, особливо під час пандемії COVID-19, змінив динаміку громадської охорони здоров’я та довіру до медичних органів. Ця тенденція спонукала уряди та організації охорони здоров’я розробити стратегію боротьби з поширенням неправдивої інформації про здоров’я, наголошуючи на освіті та прозорій комунікації. Еволюція поширення цифрової інформації створює нові виклики та можливості для політики та практики громадського здоров’я, підкреслюючи необхідність пильної та адаптивної реакції.

Контекст медичної дезінформації

Криза COVID-19 призвела до стрімкого поширення інфографіки, публікацій у блогах, відео та коментарів у соціальних мережах. Однак значна частина цієї інформації була або частково точною, або повністю неправдивою. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила це явище як інфодемію, охарактеризувавши його як широке розповсюдження оманливої ​​або невірної інформації під час кризи охорони здоров’я. Дезінформація впливала на рішення людей щодо здоров’я, схиляючи їх до неперевірених методів лікування або проти науково обґрунтованих вакцин.

У 2021 році поширення медичної дезінформації під час пандемії зросло до загрозливого рівня. Управління головного хірургів США визнало це серйозною проблемою для охорони здоров’я. Люди, часто несвідомо, передавали цю інформацію у свої мережі, сприяючи швидкому поширенню цих неперевірених тверджень. Крім того, численні канали YouTube почали пропагувати недоведені та потенційно шкідливі «ліки», не маючи жодного надійного медичного підтвердження.

Вплив цієї дезінформації не тільки перешкодив зусиллям з контролю над пандемією, але й підірвав довіру громадськості до закладів охорони здоров’я та експертів. У відповідь багато організацій та уряди виступили з ініціативами по боротьбі з цією тенденцією. Вони зосередилися на освіті громадськості щодо визначення надійних джерел і розуміння важливості доказової медицини. 

Руйнівний вплив

У 2020 році зростання дезінформації про здоров’я населення призвело до серйозних дебатів щодо свободи слова. Деякі американці стверджували, що необхідно чітко визначити, хто вирішує, чи є медична інформація оманливою, щоб запобігти цензурі та придушенню ідей. Інші стверджували, що необхідно накладати штрафи на джерела та осіб, які відверто поширюють дезінформацію, не надаючи науково обґрунтований контент у питаннях життя та смерті.

У 2022 році дослідження виявило, що алгоритм Facebook час від часу рекомендував контент, який міг вплинути на думку користувачів проти щеплень. Така алгоритмічна поведінка викликала занепокоєння щодо ролі соціальних медіа у формуванні сприйняття громадського здоров’я. Отже, деякі дослідники припускають, що спрямування людей до надійних офлайн-джерел, таких як медичні працівники чи місцеві медичні центри, могло б ефективно протидіяти такому поширенню дезінформації.

У 2021 році некомерційна організація Social Science Research Council ініціювала The Mercury Project. Цей проект зосереджений на вивченні широкого впливу інфодемії на різні аспекти, такі як здоров’я, економічна стабільність і суспільна динаміка в контексті пандемії. Проект Mercury, який планується завершити у 2024 році, спрямований на надання важливої ​​інформації та даних урядам у всьому світі, допомагаючи в розробці ефективної політики для боротьби з майбутніми інфодеміями.

Наслідки для медичної дезінформації

Більш широкі наслідки для медичної дезінформації можуть включати:

• Уряди накладають штрафи на платформи соціальних мереж і організації, які навмисно поширюють дезінформацію.
• Більш вразливі спільноти стають мішенню держав-ізгоїв і груп активістів з медичною дезінформацією.
• Використання систем штучного інтелекту для поширення (а також протидії) дезінформації в соціальних мережах.
• Інфодемії стають все більш поширеними, оскільки все більше людей використовують соціальні мережі як основне джерело новин та інформації.
• Організації охорони здоров’я використовують цільові інформаційні кампанії, щоб зосередити увагу на групах, які є найбільш вразливими до дезінформації, наприклад літніх людей і дітей.
• Постачальники медичних послуг адаптують свої комунікаційні стратегії, щоб включити навчання цифровій грамотності, зменшуючи сприйнятливість пацієнтів до медичної дезінформації.
• Страхові компанії змінюють політику страхового покриття, щоб усунути наслідки рішень щодо здоров’я, спричинених дезінформацією, що впливає як на премії, так і на умови покриття.
• Фармацевтичні компанії підвищують прозорість розробки ліків і клінічних випробувань, щоб зміцнити довіру громадськості та боротися з дезінформацією.

Питання для розгляду

• Звідки ви брали інформацію під час пандемії?
• Як ви гарантуєте, що медична інформація, яку ви отримуєте, є правдивою?
• Як ще уряди та установи охорони здоров’я можуть запобігти медичній дезінформації?